О нас

Публикации

Контакты

Адреса для листування:
Київ-02002, а/с 332

Телефон:
+38 (044) 353-61-16

Електронна пошта:
sovetnik.antiraider@gmail.com

Публикации

19 марта 2010

Дерибан іменем держави: Павленко розікрав Житомирщину гектарами

От уже упродовж кількох років головою Радомишльської районної держадміністрації Житомирської області Анатолієм Павленком (в районі його кличуть «земельним Бароном» і «Бройлером») систематично та із завзяттям, гідним ліпшого застосування, роздаються підконтрольні йому угіддя. Як свідчать конкретні документи, не гребує Анатолій Анатолійович ані земельними, ані водними ресурсами району. Вкотре на наших із Вами очах спрацьовує неписаний закон будь-якого місцевого «пана»: дорвався до годівнички – поділись із другом!

Для того, щоб стати місцевим «божком», отримати практично у власність цілий район області, не обов’язково бути людиною наполегливою і працьовитою. Виявляється, достатньо просто пристосовуватися до зміни політичного клімату, тобто вміти вчасно піти на поклін черговому шефу – милість влади буде забезпечено. Таке твердження своїм «кар’єрним шляхом» довів голова Радомишльської РДА Анатолій Павленко, який змінив упродовж своєї політичної діяльності аж цілих 5 партій: Аграрну, Народно-демократичну, СДПУ(о), НУНС та БЮТ. За інформацією нашого видання, пан Павленко цими днями написав заяву на вступ до тамтешнього осередку Партії регіонів... а зовсім нещодавно ж розклеював Радомишльщиною агітки «Тільки не Янукович»! Либонь, яскравішого прикладу, як тримати носа за вітром, нехтувати власною думкою й життєвими принципами (якщо такі взагалі є) заради влади, шукати годі.

Пристосуванство пристосуванством, а золотий час для Анатолія Анатолійовича настав за часів перебування в лавах Блоку Юлії Тимошенко. Тоді він отримав у руки важелі реального впливу (позаяк обіймав посаду голови районної РДА) і відразу ж розпочав набивати грішми не лише власний гаманець, а й по можливості кишені «рідних і близьких» – усіх тих, хто допоміг йому пробитися в люди. От, наприклад, свого часу, щоб втриматися на посаді голови райдержадміністрації, Анатолій Павленко підіграв Юлії Тимошенко, організувавши ухвалення рішення сесії Кримоцької сільської ради про відведення зятеві «леді Ю» Шона Кара близько 280 га земель лісового фонду з території Радомишльського ЛМГ. Непоганий подаруночок?..

Приїздили Юлія Володимирівна із зятем до Радомишльського району разів чотири, із них декілька – видавати державні акти на безкоштовну землю. Однак зрозуміло, що першочерговою метою візитів пані Тимошенко був огляд володінь. За відмінну роботу високі гості роздавали місцевому бомонду гостинчики: сільський голова с. Кримок пан Галицький, а також, власне, А. Павленко, його заступник Сташенко та заступник начальника відділу земельних ресурсів Целованський отримали собі по машині (до слова, син Целованського є лісничим тих теренів, які тепер належать династії Тимошенко).

Якби ж віддяками-подяками дерибан землі Радомишльщини завершився!.. Насправді, за час свого головування Анатолій Павленко примудрився роздати земельних і водних ресурсів на загальну площу щонайменше 2000 га (!). Хочу підкреслити – щонайменше, оскільки цілком можливо, що наявні в мене документи є лише верхівкою айсберга; невідомо, скільки «розпоряджень», «постанов» і «рішень» про продаж, оренду та навіть безоплатну передачу ще залишилися в тіні.

Швидше за все механізм дерибану Радомишльського району був типовим: передача буцімто під рекреаційні зони, для риборозведення або ж упорядкування сільського господарства. А. Павленко зі своїми «побратимами» прокручували і схеми відмивання грошей, продаючи земельні ділянки через посередників підставним особам із Києва і на цьому непогано заробляючи. Не забували махінатори й щедро дякувати один одному: скажімо, від такого собі пана Абабарчука – друга Анатолія Павленка – згаданий уже перший заступник РДА Сташенко отримав автомобіль «Хюндай Тюксон», а юристові С. Лоханчуку за «вірність» оплатили ремонт будинку. «Бойові нагороди» у вигляді різного роду матеріальних благ отримували й директори землевпорядних організацій, і органів правопорядку, і... словом, ще багато хто.

Земельне розбазарювання є настільки явним, що будь-хто, зазирнувши до відповідних паперів, одразу побачить спробу замаскувати за посиланнями на численні закони України та висновки якихось там комісій звичайнісінькі злочини. Так, наприклад, Розпорядженням голови Радомишльської районної державної адміністрації № 169 від 2 червня 2006 року Анатолій Павленко подарував трішечки землі Макалевицької селищної ради своїй благовірній (згідно з документами – погодження місця розташування ТОВ «Лагуна», загалом 4 га). Розпорядженням же № 232 (датованим 28 серпня 2007 року) пан Анатолій продав за 80 000 доларів 8 га землі певному «фермеру» Лопаті А.І. «для ведення фермерського господарства»... Як нам пощастило дізнатися, цей Лопата є другом Целованського та ще одного працівника держкомзему В. Яновича.

Від покарання Анатолій Павленко зумів утекти також дуже витончено! Наприклад, Розпорядженням №242 від 6 вересня 2007 року голова Радомишльського району передав – вдумайтеся! – 22 га водного фонду нібито під рибогосподарські потреби ТОВ «Фінансово-консультаційна група». Особисто мене дуже бентежить питання, а навіщо ж товариству із такою назвою водний фонд під рибництво – до того ж цілих 22 га? Очевидно, цим суперечливим документом пан Павленко зробив велику послугу тим, хто повсякчас допомагав йому уникнути притягнення до відповідальності перед справжніми, а не перекрученими на свій злочинний лад, Законами України. Ту ж мету переслідували й інші папірці, якими Анатолій Павленко «дякував» міліції за свою безкарність (ідеться, зокрема, про Розпорядження голови райдержадміністрації № 229 від 22.08.08 та № 261 від 02.10.08, якими Павленко віддав ділянку площею 5 га «для задоволення соціально-побутових потреб працівників органів МВС»).

Інколи читаєш у напівлегальних документах таке, що очі на лоба лізуть! Як Вам, наприклад, передача 101,6093 га (!) водних ресурсів ВАТ «ПБК «Радомишль» для... риборозведення? Відколи це пивобезалкогольний комбінат почав цікавитися розведенням рибки? А, головне, навіщо? Смію відзначити, що зацікавлення ВАТ «ПБК «Радомишль» риболовлею, судячи з усього, аж надто затяте – інакше навіщо їм майже 102 га води? Але таке де-факто відбулося: Розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації № 301 від 30 жовтня 2006 року...

Дехто із близьких голови РДА землю вже мав, але вряди-годи хотілося мати більше. У таких ситуаціях Анатолій Анатолійович Павленко вигадував усілякі химерні причини, які дозволили б йому збільшити «наділи» кумів-сватів-братів-друзів. Найпоказовішим папером, цю дилему виставляє на-гора, є Розпорядження № 256 від 26 вересня 2008 року, де написано дослівно таке: «На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації 09.07.04 № 132 було передано в користування на умовах оренди гр. Романів Наталії Василівні земельну ділянку водного фонду площею 0,1005 га. (...) При виготовленні землевпорядної документації включено лише частину земельної ділянки водного фонду, межа якого проходить по «живому» даної водойми, що призвело до подрібнення даного водного об’єкту і створює негативні умови використання даної земельної ділянки, яка розміщена під водоймою. (...) Розпоряджаюся надати дозвіл гр. Романів Н.В. на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га (...) для подальшої передачі в користування на умовах оренди». Чи потрібно коментувати, чи зайві тут коментарі?..

Словом, дерибан Радомишльського району Житомирської області з легкої руки голови РДА Павленка та за підтримки його тодішньої «господині» Юлії Тимошенко відбувався повним ходом. Нині ж пан Анатолій укотре перелаштовується на іншу хвилю в політичному становищі України, а тому намагається перекинутися до нових «шефів» із провладної Партії регіонів. Дуже шкода, що люди на зразок цього «дерибанщика» та його команди часто лишаються непокараними – дарма що компромату на них за бажання можна віднайти скільки завгодно.

Якщо нова влада дійсно бажає змінити ситуацію в Радомишльському районі зокрема та в Україні загалом – вона має в обов’язковому порядку провести перевірку на місцях, щоби в майбутньому уникати подібних «гнучких» павленків, спроможних учасно «прогнутися» під будь-яку політичну силу з користю для себе. Генпрокуратура, сподіваємося, дасть раду тій ситуації, що склалася на Радомишльщині.